Українські весни©

Краю мій рідний, люблю тебе я,
За блакитнеє небо безмежне,
За широкі степи та родючі поля,
За проміння сонечка ніжне.

Люблю я проспекти й вулиці тихі,
Зеленії парки й широкі мости,
Будинки охайні й церкви златоверхі,
Та запах акацій, що починають цвісти.

Це місто моє, тут я народився,
Тут перші кроки зробив я свої.
Поваги й любові я теж тут навчився.
Моє серце й душа навіки твої!

"От би закохатися, та так, щоб назавжди,

Так, щоб сонце з зорями сяяло завжди,

Янголи, замріяно, всміхалися з небес,

А дві душі, закохані, жили б серед чудес!

От би закохатися, як в книжках написано,

Як віршах оспівано, в ліриці митців.

... Читати далі »

Прокинься!

Так-так, саме зараз!

І досить вже спати глибоким цим сном!

Прокинься!

Так-так, саме зараз!

Почни знову бути могутнім орлом!

Здолай волю Зевса, ... Читати далі »